обволікатися
ОБВОЛІКАТИСЯ, ається, недок., ОБВОЛОКТИСЯ, очеться, док. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.). Ще стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 118); // перен., рідко. Перейматися (певним настроєм, почуттям і т. ін.). - Так оце ти... лікуєш людей?.. А хто тебе навчив цьому? - Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися, - обволікається повагою дівоче обличчя (Стельмах, II, 1962, 91).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обволікаюся | обволікаємося |
2 особа | обволікаєшся | обволікаєтеся |
3 особа | обволікається | обволікаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обволікатимуся | обволікатимемося |
2 особа | обволікатимешся | обволікатиметеся |
3 особа | обволікатиметься | обволікатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обволікався | обволікалися |
Жіночий рід | обволікалася | |
Середній рід | обволікалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обволікаймося | |
2 особа | обволікайся | обволікайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обволікаючись | |
Минулий час | обволікавшись |