обдувати
ОБДУВАТИ і ОБДИМАТИ, аю, аєш, недок., ОБДУТИ, обдую, обдуєш і обідму, обідмеш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Обдавати подувом з усіх боків або весь час (про вітер, повітря); обвівати, овівати. Воно й краще влітку без сорочки. І вітер тебе обдуває, і сонечко припікає (Тулуб, Людолови, І, 1957, 84); Вітерець обдуває траву, і вона блищить, тече, як вода (Гончар, Тронка, 1963. 38); // Здувати щось з поверхні чого-небудь. Обдувати попіл.
2. Дути, дмухати ротом на що-небудь з усіх боків, звичайно щось здуваючи; обдмухувати. Порох.. вийняв.. хліба, покаляного в попіл.. І почав хліб обдувати та обтирати. (Мирний, II, 1954, 144); Воли безшумно, як тіні, бродили по горі, обдуваючи росу трав (Тют., Вир, 1964, 222).
3. спец. Піддавати що-небудь дії струменя стисненого повітря (з метою очищення або охолодження). Для відведення тепла, виділюваного на аноді, лампу обдувають потужним струменем повітря (Осн. радіотехн., 1957, 14).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдуваю | обдуваємо |
2 особа | обдуваєш | обдуваєте |
3 особа | обдуває | обдувають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдуватиму | обдуватимемо |
2 особа | обдуватимеш | обдуватимете |
3 особа | обдуватиме | обдуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обдував | обдували |
Жіночий рід | обдувала | |
Середній рід | обдувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обдуваймо | |
2 особа | обдувай | обдувайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обдуваючи | |
Минулий час | обдувавши |