обманливий
ОБМАНЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний ввести в оману, викликати помилкове уявлення, враження, зумовити хибний погляд і т. ін.; оманливий. Обманлива віддаль знову тікала від нас (Жур., Вечір.., 1958, 266); В житті вона бачила трагедії багатьох сердець, які кидалися на перший обманливий спалах й обпалювали собі крила на довгі роки (М. Тарн., День.., 1963, 82); // Примарний, уявний; несправжній. З австрійської війни Кедрич повернувся цілий, але закортіло ще йому воювати за Україну, за обманливу.. землю і волю в галицькій армії (Козл., Ю. Крук, 1957, 401).
2. Який містить у собі обман (у 1 знач.); обманний. Обманливі твердження.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обманливий | обманлива | обманливе | обманливі |
Родовий | обманливого | обманливої | обманливого | обманливих |
Давальний | обманливому | обманливій | обманливому | обманливим |
Знахідний | обманливий, обманливого | обманливу | обманливе | обманливі, обманливих |
Орудний | обманливим | обманливою | обманливим | обманливими |
Місцевий | на/у обманливому, обманливім | на/у обманливій | на/у обманливому, обманливім | на/у обманливих |