обновлений
ОБНОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обновити. Розкрилися запечатані гробовища народного духу, ожило поховане слово і, обновлене їх невсипучою працею, зацвіло пишним квітом (Мирний, V, 1955, 416); Цього вечора ми ходили з ним по нашому обновленому весною дендропарку (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 114).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обновлений | обновлена | обновлене | обновлені |
Родовий | обновленого | обновленої | обновленого | обновлених |
Давальний | обновленому | обновленій | обновленому | обновленим |
Знахідний | обновлений, обновленого | обновлену | обновлене | обновлені, обновлених |
Орудний | обновленим | обновленою | обновленим | обновленими |
Місцевий | на/у обновленому, обновленім | на/у обновленій | на/у обновленому, обновленім | на/у обновлених |