оборіг
ОБОРІГ, рогу, ч., с. г. Повітка на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя і т. ін. Його оборіг стоїть.. далеко на горі, треба сіно здалека носити (Коб., III, 1956, 441); Спати пішли всі під оборіг на сіно (Вільде, Сестри.., 1958, 7); // Кількість сіна, що вміщується під такою повіткою; стіжок. Штефан у лісі вичистив таке поле, що три обороги сіна можна на нім накосити (Укр.. казки, 1957, 312).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оборіг | обороги |
Родовий | оборогу | оборогів |
Давальний | оборогові, оборогу | оборогам |
Знахідний | оборіг | обороги |
Орудний | оборогом | оборогами |
Місцевий | на/у оборогу | на/у оборогах |
Кличний | оборогу | обороги |