обсуджувати
ОБСУДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСУДИТИ, суджу, судиш, док., перех., розм. 1. Недоброзичливо, з осудом висловлюватися, говорити про кого-, що-небудь; засуджувати, критикувати когось, щось. Ото ж мене обсудила близька сусідочка, Бодай вона не виділа на дочці віночка (Коломийки, 1969, 183); Здатна [Мокрина] на всякі вигадки і вихватки - обсудить, вихвалить, вміє приказати, звести, наплести (Горд., II, 1959, 329).
2. діал. Обговорювати, обмірковувати. Газди солідно обсуджують новини дня (Хотк., II, 1966, 351); Врешті, це діло Ви, мабуть, обсудите гурточком, а поклавши, що перекладати, звістіть мене (Коцюб., III, 1956, 121).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсуджую | обсуджуємо |
2 особа | обсуджуєш | обсуджуєте |
3 особа | обсуджує | обсуджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсуджуватиму | обсуджуватимемо |
2 особа | обсуджуватимеш | обсуджуватимете |
3 особа | обсуджуватиме | обсуджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обсуджував | обсуджували |
Жіночий рід | обсуджувала | |
Середній рід | обсуджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обсуджуймо | |
2 особа | обсуджуй | обсуджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обсуджуючи | |
Минулий час | обсуджувавши |