обшир
ОБШИР, у, ч. 1. Те саме, що простір. Одною з таких невідомих досі територій я вважаю нашу Карпатську Русь, тобто весь обшир Карпатських гір, заселений русинами (Фр., XVI, 1955, 312); Й почув я - моря обшир нездоланний заговорив до мене (Тич., Комунізму далі.., 1961, 41); Ми самі уперті, непохитні, Всіх стихій могутні королі, Понесемо в обшири всесвітні Благовістя нашої землі (Зеров, Вибр., 1966, 428).
2. рідко. Те саме, що обсяг 2. Обшир думання, скупість слова точного і міцного. . - всі ці риси характеризують обидві книги Миколи Бажана (Мал., Думки.., 1959, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | обшир | обшири |
Родовий | обширу | обширів |
Давальний | обширові, обширу | обширам |
Знахідний | обшир | обшири |
Орудний | обширом | обширами |
Місцевий | на/у обширі | на/у обширах |
Кличний | обшире | обшири |