обшпугований
ОБШПУГОВАНИЙ, а, е, діал. Оббитий. - А то на пригірку чиї чорніють хати з кривими верхами, дірчавими оселями, оббиті дощем, обшпуговані негодою? (Мирний, І, 1954, 344); Коли я глянув у цей момент на гори, на обшпугований вітрами камінь, він уже був мені не такий чужий, як досі (Гончар, І, 1954, 429).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | обшпугований | обшпугована | обшпуговане | обшпуговані |
Родовий | обшпугованого | обшпугованої | обшпугованого | обшпугованих |
Давальний | обшпугованому | обшпугованій | обшпугованому | обшпугованим |
Знахідний | обшпугований, обшпугованого | обшпуговану | обшпуговане | обшпуговані, обшпугованих |
Орудний | обшпугованим | обшпугованою | обшпугованим | обшпугованими |
Місцевий | на/у обшпугованому, обшпугованім | на/у обшпугованій | на/у обшпугованому, обшпугованім | на/у обшпугованих |