однобічний
ОДНОБІЧНИЙ, а, е. 1. Який має лише один робочий бік (про інструмент, механізм і т. ін.). Однобічний шипорізний верстат; Однобічне свердло.
2. Який робиться, здійснюється або діє тільки в одному напрямі (про рух, зв'язок і т. ін.). Особливості розвитку хребта дитини і підлітка зумовлюють його.. можливе викривлення при неправильних положеннях тіла та довготривалих напруженнях, особливо однобічних (Шк. гігієна, 1954, 69).
3. перен. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси, виховання та ін.). Вироблялись однобічні, професіональні інтереси, поза якими вона почувала себе мухою восени (Коцюб., І, 1955, 312); Багато в чому Ольга була ще дуже наївною дівчиною, але та наївність постала внаслідок однобічного виховання, непрактичності, відірваності від життя (Кол., Терен.., 1959, 233).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однобічний | однобічна | однобічне | однобічні |
Родовий | однобічного | однобічної | однобічного | однобічних |
Давальний | однобічному | однобічній | однобічному | однобічним |
Знахідний | однобічний, однобічного | однобічну | однобічне | однобічні, однобічних |
Орудний | однобічним | однобічною | однобічним | однобічними |
Місцевий | на/у однобічному, однобічнім | на/у однобічній | на/у однобічному, однобічнім | на/у однобічних |