одноосібницький
ОДНООСІБНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до одноосібник. В кооперації взагалі, в сільськогосподарській особливо, Ленін бачив доступний і зрозумілий мільйонам селян шлях переходу від дрібного одноосібницького господарства до крупних товариських виробничих об 'єднань - колгоспів (Рад. право, 2, 1960, 31); // Власт. одноосібникові. Перші десять родин комуни.. заходилися руйнувати всі пережитки одноосібницької свідомості (Ю. Янов., II 1954, 155).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | одноосібницький | одноосібницька | одноосібницьке | одноосібницькі |
Родовий | одноосібницького | одноосібницької | одноосібницького | одноосібницьких |
Давальний | одноосібницькому | одноосібницькій | одноосібницькому | одноосібницьким |
Знахідний | одноосібницький, одноосібницького | одноосібницьку | одноосібницьке | одноосібницькі, одноосібницьких |
Орудний | одноосібницьким | одноосібницькою | одноосібницьким | одноосібницькими |
Місцевий | на/у одноосібницькому, одноосібницькім | на/у одноосібницькій | на/у одноосібницькому, одноосібницькім | на/у одноосібницьких |