однотипний
ОДНОТИПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний. Соціалістичні країни мають осднотипну економічну основу - суспільну власність на засоби виробництва; однотипний державний лад - владу народу на чолі з робітничим класом; єдину ідеологію - марксизм-ленінізм (Програма КПРС, 1961, 18); Вона поволі гортала дитячі зошити.. Помилки були однотипні (Кучер, Трудна любов, 1960, 274).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | однотипний | однотипна | однотипне | однотипні |
Родовий | однотипного | однотипної | однотипного | однотипних |
Давальний | однотипному | однотипній | однотипному | однотипним |
Знахідний | однотипний, однотипного | однотипну | однотипне | однотипні, однотипних |
Орудний | однотипним | однотипною | однотипним | однотипними |
Місцевий | на/у однотипному, однотипнім | на/у однотипній | на/у однотипному, однотипнім | на/у однотипних |