озирати
ОЗИРАТИ, аю, аєш, недок., ОЗИРНУТИ, ну, неш, док., перех. Те саме, що оглядати 1, 2. Зінько озирав громаду і лічив (Гр., II, 1963, 357); От пішов я Город озирати. Там ніч, як день (Шевч., І, 1963, 246); Весело, впевнено озирали хлопці муровану свою цитадель на пропалених сонцем херсонських горбах (Гончар, II, 1959, 106); Влітку з вежі можна озирати весь урожай щедрої степової землі (Добр., Тече річка.., 1961, 11); Пріська підвела голову й озирнула хату (Л. Янов., І 1959 190).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озираю | озираємо |
2 особа | озираєш | озираєте |
3 особа | озирає | озирають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озиратиму | озиратимемо |
2 особа | озиратимеш | озиратимете |
3 особа | озиратиме | озиратимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | озирав | озирали |
Жіночий рід | озирала | |
Середній рід | озирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | озираймо | |
2 особа | озирай | озирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | озираючи | |
Минулий час | озиравши |