озія
ОЗІЯ, ї, ж., розм. Щось надто велике, незграбне (перев. про будівлю); громаддя. - Ну, та й капіталу ж тут угачено! ..Скілько то його треба, щоб збудувати всю оцю озію [парову машину]..? (Мирний, IV, 1955, 330); Дівчина показала рукою на другий бік шляху. Там, далеченько, видно було якусь озію цегляну, клуні, ожереди... (Тесл., З книги життя, 1949, 13); І ледь вона торкнулась до замка, як перед нами двері розчинились. І ми зайшли в півтемну озію (Вирган, В розп. літа, 1959, 99).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | озія | озії |
Родовий | озії | озій |
Давальний | озії | озіям |
Знахідний | озію | озії |
Орудний | озією | озіями |
Місцевий | на/у озії | на/у озіях |
Кличний | озіє | озії |