окликати
ОКЛИКАТИ, аю, аєш, недок., ОКЛИКНУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Називати кого-небудь на ім'я або покликом привертати до себе його увагу. - Христе! Христино! - сіпаючи за подушку, оклика Свирид (Мирний, III, 1954, 237); Мама, окликаючи Юру, пройшла до кухні (Смолич, II, 1958, 77); Орися окликнула свою подругу, але остання не поворухнулась навіть (Стар., Облога.., 1961, 77).
2. неперех., церк. Оголошувати, оглашати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окликаю | окликаємо |
2 особа | окликаєш | окликаєте |
3 особа | окликає | окликають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окликатиму | окликатимемо |
2 особа | окликатимеш | окликатимете |
3 особа | окликатиме | окликатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | окликав | окликали |
Жіночий рід | окликала | |
Середній рід | окликало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | окликаймо | |
2 особа | окликай | окликайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | окликаючи | |
Минулий час | окликавши |