оковувати
ОКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКУВАТИ, рідко ОКУТИ, ую, уєш, док., перех. Те саме, що обковувати 1, 2, 5. Оковували мене [люди] такими важкими ланцюгами, що я в три погибелі згиналася.. - скрикнула вона (Мирний, IV, 1955, 333); Дядько Яків закінчив оковувати другий чобіт і почав витягати колодку (Збан., Таємниця.., 1971, 194); * Образно. [Квітка(підбігає з букетом): ] Царице моя. Провідна зоре! Ви окували мою душу, сп 'янили!.. (Стар., Вибр., 1959, 407).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оковую | оковуємо |
2 особа | оковуєш | оковуєте |
3 особа | оковує | оковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оковуватиму | оковуватимемо |
2 особа | оковуватимеш | оковуватимете |
3 особа | оковуватиме | оковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оковував | оковували |
Жіночий рід | оковувала | |
Середній рід | оковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оковуймо | |
2 особа | оковуй | оковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оковуючи | |
Минулий час | оковувавши |