оленевий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оленевий | оленева | оленеве | оленеві |
Родовий | оленевого | оленевої | оленевого | оленевих |
Давальний | оленевому | оленевій | оленевому | оленевим |
Знахідний | оленевий, оленевого | оленеву | оленеве | оленеві, оленевих |
Орудний | оленевим | оленевою | оленевим | оленевими |
Місцевий | на/у оленевому, оленевім | на/у оленевій | на/у оленевому, оленевім | на/у оленевих |
олень
ОЛЕНЬ, я, ч. Велика жуйна тварина (свійська і дика) родини оленевих з гілчастими рогами і коротким хвостом. Вийшли з ліса [лісу] олені, один за другим, а що вийде новий, то роги у нього все кращі та веселіші (Коцюб., II, 1955, 326); Біля самого чума олені сонно погойдували розкішними головами, дожидаючи санної доріжки (Ільч., Серце.., 1939, 398); * У порівн. Такі якісь у нього стали очі, як в оленя, що на морозі плаче (Л. Укр., І, 1951, 400).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | олень | олені |
Родовий | оленя | оленів |
Давальний | оленеві, оленю | оленям |
Знахідний | оленя | оленів |
Орудний | оленем | оленями |
Місцевий | на/у олені, оленеві | на/у оленях |
Кличний | оленю | олені |