олійник
ОЛІЙНИК, а, ч., заст. Той, хто виготовляє або продає олію; власник олійниці (див. олійниця11). [Старий диякон:] Ти приходь на дворище до мене, я олійник, Агатофілом звуся, коло Термів моя оселя (Л. Укр., II, 1951, 229); Раптом сталася новина: Метелицю не приймають у компаньйони до олійника Гугнявого Петра (Ковінька, Кутя.., 1960, 88); // Робітник підприємства, на якому виготовляють олію. Нехай в олійниці олійник тараном Макухам завдає якмога гіршу муку (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | олійник | олійники |
Родовий | олійника | олійників |
Давальний | олійникові, олійнику | олійникам |
Знахідний | олійника | олійників |
Орудний | олійником | олійниками |
Місцевий | на/у олійнику, олійникові | на/у олійниках |
Кличний | олійнику | олійники |