омнібус
ОМНІБУС, а, ч. Старовинний багатомісний кінний екіпаж з платними місцями для пасажирів, який регулярно курсував за певним маршрутом. Я взяв місце в поштовому дуже доброму омнібусі, і перед обідом омнібус помалу рушив у дорогу (Н.-Лев., II, 1956, 388); Плентали й шкапи, тягнучи старовинні ридвани омнібусів (Ільч., Серце жде, 1939, 169).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | омнібус | омнібуси |
Родовий | омнібуса | омнібусів |
Давальний | омнібусові, омнібусу | омнібусам |
Знахідний | омнібус | омнібуси |
Орудний | омнібусом | омнібусами |
Місцевий | на/у омнібусі | на/у омнібусах |
Кличний | омнібусе | омнібуси |