оп'яніння
ОП'ЯНІННЯ, я, с. Стан за знач. оп'яніти. Він пережив бурхливе оп 'яніння від ефіру і впав у.. безмежну темінь забуття (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 224); По тілу поступово почало розливатися приємне тепло, шлунок.. заспокоївся, виповнився, Михайло відчув навіть оп 'яніння, те саме, яке часто охоплює голодну людину після їжі (Збан., Сеспель, 1961, 278); Аж згодом, .. коли відчув [Олексич] на обличчі чийсь теплий, уривчастий від хвилювання подих, а потім - гарячий і до оп 'яніння солодкий цілунок на устах, - тоді тільки прокинувся (Міщ., Сіверяни, 1961, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оп'яніння | оп'яніння |
Родовий | оп'яніння | оп'янінь |
Давальний | оп'янінню | оп'янінням |
Знахідний | оп'яніння | оп'яніння |
Орудний | оп'янінням | оп'яніннями |
Місцевий | на/у оп'янінні | на/у оп'яніннях |
Кличний | оп'яніння | оп'яніння |