опанування
ОПАНУВАННЯ, я, с. Дія за знач. опанувати 1, 2. Мусимо визнати у Масляка велику вправність у віршуванні.. та легкість, що походить, на жаль, далеко частіше від поверхового розуміння, ніж від повного опанування предмета (Фр., XVI, 1955. 107); Складати літери.. стало важкою, майже неможливою до опанування справою, коли йому самому довелося з-поміж десятків гнізд каси виловлювати неслухняними пальцями потрібну літеру (Вільде, Сестри.., 1958, 493); Шукав [Васюта] тих, хто очолив би похід проти косності в ставленні до техніки, за опанування її (Шовк., Інженери, 1956, 213).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опанування | опанування |
Родовий | опанування | опанувань |
Давальний | опануванню | опануванням |
Знахідний | опанування | опанування |
Орудний | опануванням | опануваннями |
Місцевий | на/у опануванні | на/у опануваннях |
Кличний | опанування | опанування |