оповіданнячко
ОПОВІДАННЯЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до оповідання 2, 3. Я вчора одержав.. Вашу милу посилочку. Сі оповіданнячка я вже читав у Вашій збірці (Сам., II, 1958, 452); Він завжди свої твори називав ласкаво: оповіданнячко, повістинка (Донч., VI, 1957, 623).
2. Зневажл. до оповідання 3. По-буквалістському можна перекласти і великий твір мистецтва і слабеньке оповіданнячко початківця (Кундзич, Діези.., 1956, 137).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оповіданнячко | оповіданнячка |
Родовий | оповіданнячка | оповіданнячок |
Давальний | оповіданнячкові, оповіданнячку | оповіданнячкам |
Знахідний | оповіданнячко | оповіданнячка |
Орудний | оповіданнячком | оповіданнячками |
Місцевий | на/у оповіданнячку | на/у оповіданнячках |
Кличний | оповіданнячко | оповіданнячка |