опосередкований
ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ, а, е, книжн. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до опосередкувати. Той чи інший звичай виявляє себе в житті людей не в безпосередній, а в історично опосередкованій формі (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 9).
2. у знач. прикм. Поданий або виражений не безпосередньо, а через що-небудь інше, за допомогою посередньої ланки. Кожне мистецтво має обмежені засоби безпосереднього відтворення і дуже широкі засоби непрямого, опосередкованого відтворення дійсності (Рад. літ-во, 1, 1957, 17).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опосередкований | опосередкована | опосередковане | опосередковані |
Родовий | опосередкованого | опосередкованої | опосередкованого | опосередкованих |
Давальний | опосередкованому | опосередкованій | опосередкованому | опосередкованим |
Знахідний | опосередкований, опосередкованого | опосередковану | опосередковане | опосередковані, опосередкованих |
Орудний | опосередкованим | опосередкованою | опосередкованим | опосередкованими |
Місцевий | на/у опосередкованому, опосередкованім | на/у опосередкованій | на/у опосередкованому, опосередкованім | на/у опосередкованих |