опочивальня
ОПОЧИВАЛЬНЯ, і, ж., заст. Кімната для спання; спальня. З хати повів мене старий в кімнату, де була у його опочивальня (Стор., І, 1957, 234); // Спальня у палаці, у боярських хоромах. Часто прислухався Мирослав (спав він поряд, у сусідній опочивальні), як Данило зіскакував з ліжка серед ночі, відчиняв вікна (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 154).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | опочивальня | опочивальні |
Родовий | опочивальні | опочивалень |
Давальний | опочивальні | опочивальням |
Знахідний | опочивальню | опочивальні |
Орудний | опочивальнею | опочивальнями |
Місцевий | на/у опочивальні | на/у опочивальнях |
Кличний | опочивальне | опочивальні |