опромінювати
ОПРОМІНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОПРОМІНИТИ, ню, ниш, док., перех. 1. Освітлювати промінням. Сонце сідає, Опромінює океан (Дмит., Осінь.., 1956, 9); Синій місяць химерною грою опромінив узор на вікні (Сос., II, 1958, 106); * Образно. Чаром божистим його опромінила з неба Афіна, - Всі зачудовано люди дивились, коли він проходив (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 43).
2. перен. Оживляти, зігрівати, сповнюючи яким-небудь почуттям, настроєм і т. ін. На руках пекли мозолі,.. ноги підкошувала втома, але душу опромінювало таке ж нестримне бажання працювати (Гур., Друзі.., 1959, 180); Ой, коли ж любові тепло благодатне маси опромінить, душу зі сну збудить і загріє серце..? (У. Кравч., Вибр., 1958, 105); Ласкава тепла посмішка опромінила .. їхні ..обличчя (Кач., Вибр., 1947, 19); * У порівн. Посмішка змінила обличчя Воронцова і наче всього опромінила (Гончар, III, 1959, 21).
3. спец. Піддавати дії яких-небудь променів. Щоб маленькі страусенята не хворіли на рахіт, їх годують у зоопарку риб 'ячим жиром та.. опромінюють ртутно-кварцовою лампою (Наука.., 7, 1965, 33).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опромінюю | опромінюємо |
2 особа | опромінюєш | опромінюєте |
3 особа | опромінює | опромінюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опромінюватиму | опромінюватимемо |
2 особа | опромінюватимеш | опромінюватимете |
3 особа | опромінюватиме | опромінюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | опромінював | опромінювали |
Жіночий рід | опромінювала | |
Середній рід | опромінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | опромінюймо | |
2 особа | опромінюй | опромінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | опромінюючи | |
Минулий час | опромінювавши |