опріснений
ОПРІСНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до опріснити. Верхні шари води [в Чорному морі] до глибини 200 м.. в значній мірі опріснені (Курс заг. геол., 1947, 43).
2. у знач. прикм. Який звільнився від солей, опріснився. Часто рослинність солончаків, солонців, солонцюватих степів і опріснених блюдець розташовується мозаїчно, утворюючи складний комплекс (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 13).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | опріснений | опріснена | опріснене | опріснені |
Родовий | опрісненого | опрісненої | опрісненого | опріснених |
Давальний | опрісненому | опрісненій | опрісненому | опрісненим |
Знахідний | опріснений, опрісненого | опріснену | опріснене | опріснені, опріснених |
Орудний | опрісненим | опрісненою | опрісненим | опрісненими |
Місцевий | на/у опрісненому, опрісненім | на/у опрісненій | на/у опрісненому, опрісненім | на/у опріснених |