ораторія
ОРАТОРІЯ1, ї, ж. Великий музичний твір для хору, співаків-солістів і симфонічного оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для концертного виконання. Час, коли ми живемо, позначений великими героїчними ділами, і не випадково композитор, прагнучи відобразити їх у своїй творчості, обирає форму ораторії і кантати (Мист., 2, 1966, 21).
ОРАТОРІЯ2, ї, ж. Приміщення у католицькому храмі для моління.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ораторія | ораторії |
Родовий | ораторії | ораторій |
Давальний | ораторії | ораторіям |
Знахідний | ораторію | ораторії |
Орудний | ораторією | ораторіями |
Місцевий | на/у ораторії | на/у ораторіях |
Кличний | ораторіє | ораторії |