осадок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осадок | осадки |
Родовий | осадка | осадків |
Давальний | осадкові, осадку | осадкам |
Знахідний | осадок | осадки |
Орудний | осадком | осадками |
Місцевий | на/у осадку | на/у осадках |
Кличний | осадку | осадки |
осад
ОСАД, у, ч. 1. Дрібні частки твердих речовин, що виділяються з рідини або газоподібного середовища й осідають на яку-небудь поверхню. Майстер.. ледве помітно струшував форму, щоб вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (Тулуб, Людолови, II, 1957, 311); Кожна крупинка складається з багатьох мільйонів молекул. При тривалому стоянні ці частинки осідають на дно посудини і рідина стає у верхніх шарах прозорою, а на дні утворюється осад (Хімія, 7, 1956, 72).
2. тільки одн., перен. Неприємне почуття гіркоти, що лишається після якої-небудь події, розмови і т. ін. До півночі просидіти зі старими жінками, що їх ти знав зовсім іншими, - який же гіркий залишається після цього осад! (Шовк., Людина.., 1962, 51).
3. перев. мн., Геол. Гірські породи, що утворилися на дні водойм внаслідок відкладення мінеральних і органічних речовин та їх ущільнення і зміни; осадові гірські породи.
ОСАД, у, заст. 1. Поверх, ярус. Ми з хлопчиком вселилися у пансіоні, у великому домі у два осади (Вовчок, І, 1955, 373).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осад | осади |
Родовий | осаду | осадів |
Давальний | осадові, осаду | осадам |
Знахідний | осад | осади |
Орудний | осадом | осадами |
Місцевий | на/у осаді | на/у осадах |
Кличний | осаде | осади |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | осад | осади |
Родовий | осаду | осадів |
Давальний | осадові, осаду | осадам |
Знахідний | осад | осади |
Орудний | осадом | осадами |
Місцевий | на/у осаді | на/у осадах |
Кличний | осаде | осади |