освячувати
ОСВЯЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОСВЯТИТИ, ячу, ятиш, док., перех. 1. заст. Здійснювати церковний обряд, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Руйнували, мордували, Церквами топили [конфедерати]... А тим часом гайдамаки Ножі освятили (Шевч., І, 1951, 83); Люди одмовлялися брати воду з тої криниці, деякі намагалися, щоб Броски власним коштом освятили закляту криницю (Коцюб., І, 1955, 274).
2. перен. Підносити, звеличувати, облагороджувати що-небудь. Настане день, настане час - І розіллється знов медами Земля, що освятив Тарас Своїми муками-ділами (Рильський, II, 1960, 193); - Мистецтво, - сказав О. Толстой, - це свято ідей. Звернувшись до теми нового народного життя, воно освячувало труд народу, розум і волю мас (Талант.., 1958, 32).
3. Скріплювати своїм авторитетом віру в непорушність, закономірність чого-небудь (суспільних відносин, інституцій і т. ін.). Галицькі поміщики.. чинили над селянами свій кривавий суд і розправу, а все це освячувала церква (Ком. Укр., 8, 1966, 64).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освячую | освячуємо |
2 особа | освячуєш | освячуєте |
3 особа | освячує | освячують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освячуватиму | освячуватимемо |
2 особа | освячуватимеш | освячуватимете |
3 особа | освячуватиме | освячуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | освячував | освячували |
Жіночий рід | освячувала | |
Середній рід | освячувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | освячуймо | |
2 особа | освячуй | освячуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | освячуючи | |
Минулий час | освячувавши |