осмислювати
ОСМИСЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОСМИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Усвідомлювати, осягати розумом значення, сенс чого-небудь. Як цікаво жити одними почуваннями з близькими тобі по духу героями книг, осмислювати разом із ними суспільні події (Смолич, VI, 1959, 7); Кілька хвилин лежав [Роман] нерухомий, силкуючись пригадати і вже по-новому осмислити все бачене й чуте в партійному комітеті (Головко, II, 1957, 601); Вважаючи себе хірургом життя, письменник тим самим уже ставить перед собою завдання глибоко осмислити його (Панч, На калин. мості, 1965. 82).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмислюю | осмислюємо |
2 особа | осмислюєш | осмислюєте |
3 особа | осмислює | осмислюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмислюватиму | осмислюватимемо |
2 особа | осмислюватимеш | осмислюватимете |
3 особа | осмислюватиме | осмислюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | осмислював | осмислювали |
Жіночий рід | осмислювала | |
Середній рід | осмислювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | осмислюймо | |
2 особа | осмислюй | осмислюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | осмислюючи | |
Минулий час | осмислювавши |