остуда
ОСТУДА, и, ж. 1. діал. Простуда. Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива,.. і чого то вона не знала? (Кв.-Осн., II, 1956, 175); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 97).
2. діал. Плями на обличчі. Вони показували пальцями на Олександру. Погана усмішка розповзалась по їх жовтих, з остудою обличчях (Коцюб., І, 1955, 38); І от кажіть: інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, остуда по виду виступить, а ця ще краща робиться (Дн. Чайка, Тв., 1960, 82).
3. рідко. Охолода, прохолода. Подививсь на це обличчя, На пробиті груди... Як пришерхли теплі губи, Прагнучи остуди! (Перв., II, 1958, 176); * Образно. Обкрадена - любитиму без міри, Забута - довго згадувати буду, Нестиму вік жагу, а не остуду (Забашта, Вибр., 1958, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | остуда | остуди |
Родовий | остуди | остуд |
Давальний | остуді | остудам |
Знахідний | остуду | остуди |
Орудний | остудою | остудами |
Місцевий | на/у остуді | на/у остудах |
Кличний | остудо | остуди |