оторочка
ОТОРОЧКА, и, ж. Вузька смужка тканини, хутра і т. ін., нашита на краї одягу, взуття і т. ін. для оздоблення; крайка, облямівка. З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (Чорн., Потік.., 1956, 15); Таня.. вхопила коричневі, хутром оторочені ботики, присіла на стілець (Ряб., Жайворонки, 1957, 113); * Образно. Зелена хвиля піною скипа, Мережану вдягає оторочку (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 15).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | оторочка | оторочки |
Родовий | оторочки | оторочок |
Давальний | оторочці | оторочкам |
Знахідний | оторочку | оторочки |
Орудний | оторочкою | оторочками |
Місцевий | на/у оторочці | на/у оторочках |
Кличний | оторочко | оторочки |