очеретинка
ОЧЕРЕТИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до очеретина. Тонку очеретинку Рибалонька зломив І з неї він сопілку Ножем собі зробив (Пісні та романси.., II, 1956, 202); Справжньою втіхою було дивитись, як ловив Михайло Іванович рибу.. Закинути [вудку] з математичною точністю під якусь далеку очеретинку.. - це було для нього звичайне діло (Рильський, Веч. розмови, 1964, 55); Лідія Андріївна і Наташа здавалися очеретинками в своїх чорних пальтах з довгими креповими вуалями (Тулуб, В степу... 1964, 189).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | очеретинка | очеретинки |
Родовий | очеретинки | очеретинок |
Давальний | очеретинці | очеретинкам |
Знахідний | очеретинку | очеретинки |
Орудний | очеретинкою | очеретинками |
Місцевий | на/у очеретинці | на/у очеретинках |
Кличний | очеретинко | очеретинки |