п'яницький
П'ЯНИЦЬКИЙ, а, е, розм. Пов'язаний з надмірним уживанням спиртних напоїв. Попенко розказує про своїх знайомих бурсаків: про їх завзяття, про п'яницькі бенкети (Мирний, І, 1954, 340); П'яницькі пісні лунали над селом (Донч., III, 1956, 98); // Який буває у п'яниці. Крізь грюкання та вищання долітав до нас голос п'яницький (Барв., Опов.., 1902, 26); Звертаючи своє п'яницьке лице до начальника, він промовив: - ..Тут сталося щось недобре! (Фр., VII, 1951, 177).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | п'яницький | п'яницька | п'яницьке | п'яницькі |
Родовий | п'яницького | п'яницької | п'яницького | п'яницьких |
Давальний | п'яницькому | п'яницькій | п'яницькому | п'яницьким |
Знахідний | п'яницький, п'яницького | п'яницьку | п'яницьке | п'яницькі, п'яницьких |
Орудний | п'яницьким | п'яницькою | п'яницьким | п'яницькими |
Місцевий | на/у п'яницькому, п'яницькім | на/у п'яницькій | на/у п'яницькому, п'яницькім | на/у п'яницьких |