павич
ПАВИЧ, а, ч. 1. Те саме, що пава 1. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (Н.-Лев., III, 1950, 295); За штахетами на пташиному дворі - райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (Головко, ІІ, 1957, 480).
2. Самець пави (у 1 знач.). З липи злетів павич, розпустив свій блискучий хвіст і крикнув своїм диким голосом (Н.-Лев., І, 1955, 344); * У порівн. Зірвалася зірка й покотилася небом, як химерний павич, роздуваючи синього хвоста (Донч., II, 1956, 148).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | павич | павичі |
Родовий | павича | павичів |
Давальний | павичеві, павичу | павичам |
Знахідний | павича | павичів |
Орудний | павичем | павичами |
Місцевий | на/у павичі, павичу, павичеві | на/у павичах |
Кличний | павичу | павичі |
павичий
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | павичий | павича | павиче | павичі |
Родовий | павичого | павичої | павичого | павичих |
Давальний | павичому | павичій | павичому | павичим |
Знахідний | павичий, павичого | павичу | павиче | павичі, павичих |
Орудний | павичим | павичою | павичим | павичими |
Місцевий | на/у павичому, павичім | на/у павичій | на/у павичому, павичім | на/у павичих |