падкий
ПАДКИЙ, а, е, на що, до чого, діал. Який має сильну пристрасть до чого-небудь; охочий. Старий сидів насеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (Фр., VI, 1951, 415); Небагато науки пройшов - церковно-приходську закінчив, та до книжки був падкий (Стельмах, II, 1962, 326).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | падкий | падка | падке | падкі |
Родовий | падкого | падкої | падкого | падких |
Давальний | падкому | падкій | падкому | падким |
Знахідний | падкий, падкого | падку | падке | падкі, падких |
Орудний | падким | падкою | падким | падкими |
Місцевий | на/у падкому, падкім | на/у падкій | на/у падкому, падкім | на/у падких |