падолист
ПАДОЛИСТ, ч. 1. род. у. Те саме, що листопад 1. Багряніють при дорозі клени, А у нас давно вже падолист (Дмит., Осінь.., 1959, 7); У більш дорослих дерев після падолисту крону проріджують (Веч. Київ, 18.Х 1958, 3).
2. род. у. Опале листя. Шаленів жовтневий вітер. Гнув долі стрункі берези, встеляв стежки і алеї парку падолистом (Рибак, Помилка.., 1956, 294).
3. род. а, заст. Назва місяця (листопада). День 1 падолиста 1848 року був хмарний і понурий (Фр., VI, 1951, 323); У падолисті вдарив мороз (Мак., Вибр., 1954, 302).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | падолист | падолисти |
Родовий | падолиста | падолистів |
Давальний | падолистові, падолисту | падолистам |
Знахідний | падолист | падолисти |
Орудний | падолистом | падолистами |
Місцевий | на/у падолисті | на/у падолистах |
Кличний | падолисте | падолисти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | падолист | |
Родовий | падолисту | |
Давальний | падолистові, падолисту | |
Знахідний | падолист | |
Орудний | падолистом | |
Місцевий | на/у падолисті | |
Кличний | падолисте |