пакуночок
ПАКУНОЧОК, чка, ч. Зменш. до пакунок. Носильщики [носильники] несли за ними силу коробочок, пакуночків і всякої всячини (Л. Укр., III, 1952, 522); Батько, взутий уже, щось за пакуночок, в папір загорнений, бережно поклав у спідню кишеню бокову в піджаці (Головко, II, 1957, 120); Складені невмілими чоловічими руками кінці пакуночка розпалися (Мушк., Серце.., 1962, 253).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пакуночок | пакуночки |
Родовий | пакуночка | пакуночків |
Давальний | пакуночкові, пакуночку | пакуночкам |
Знахідний | пакуночок | пакуночки |
Орудний | пакуночком | пакуночками |
Місцевий | на/у пакуночку | на/у пакуночках |
Кличний | пакуночку | пакуночки |