палубний
ПАЛУБНИЙ, а, е. 1. Прикм. до палуба 1. Вона самотньо стояла біля світлих палубних поручнів і часом з таким захопленням вдивлялася вдалину, немов от-от зніметься й полетить (Баш, Надія, 1960, 6).
2. Який міститься, перебуває або працює на палубі. Палубні вахтові не спускають очей з освітлюваного прожекторами моря (Трубл., Шхуна.., 1940, 215); На лавах, тісно збившися, сиділи матроси, понтонники, було багато з палубної й нижньої команд (Донч., II, 1956, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | палубний | палубна | палубне | палубні |
Родовий | палубного | палубної | палубного | палубних |
Давальний | палубному | палубній | палубному | палубним |
Знахідний | палубний, палубного | палубну | палубне | палубні, палубних |
Орудний | палубним | палубною | палубним | палубними |
Місцевий | на/у палубному, палубнім | на/у палубній | на/у палубному, палубнім | на/у палубних |