паля
ПАЛЯ, і, ж. 1. Стовп, що забивається в грунт як опора для якої-небудь споруди. Посеред ставу убито чотири палі товстеньких, а угорі позв'язано вірьовками та.. якось-то хитро та мудро попереплутувано (Кв.-Осн., II, 1956, 174); Дубові палі під мости вбивають в дно ріки, щоб через міст могли пройти важкі грузовики (Забіла, Одна сім'я, 1950, 79).
На палях - високо на помості, насланому на спеціально вбиті в грунт стовпи. Убогі хижі на бамбукових палях туляться біля самої води (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 131).
2. Загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як огорожу. Загородили [рибалки] загороду для кухаря, на кухарський курінь, закопали в пісок палі, примостили зверху балку й повішали казани (Н.-Лев., II, 1956, 226); * У порівн. Молодці рубали грубі ялиці, загострювали їх з обох кінців, мов палі (Фр., VI, 1951, 132); // перен. Старовинний спосіб смертної кари, при якому засудженого страчували, насаджуючи на такий кілок. [Яким:] Народ так плавом і пливе до Хмельницького. [Золотницький:] На тих, хто повстає, суть шибениці й палі (Гр., II, 1963, 538); Ще тоді, коли Семен із Силантієм переступили поріг до покоїв "царевича", вони були вже засуджені на палю (Ле, Хмельницький, І, 1957, 102).
На палю садовити (саджати, садити, посадити, збивати, збити і т. ін. ) кого - страчувати кого-небудь, насаджуючи на загострений кілок. От вояки були [запорожці]: сто чоловік, а від них тисяча тікає. Його збивають на палю, а він дулі сучить... (Панч, Іду, 1946, 57); - Стривай, пане, - сказав Хліб. - Не віддавай мене на ганебну смерть, як пса. Не стріляй.. Звели посадити мене на палю, дай вмерти достойно лицарською смертю, як умерли батько мій і дід (Довж., І, 1958, 250); Сісти (потрапити, піти і т. ін. ) на палю; Сконати (вмерти і т. ін. ) на палі - бути страченим на загостреному кілку. Невже йому роковано загинути тут, у глушині, або наложити головою в козацькому поході, або сісти на палю десь у Стамбулі?! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 39); - Чи його схопили й десь катують? Чи.. давно сконав на палі? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 129).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паля | палі |
Родовий | палі | паль |
Давальний | палі | палям |
Знахідний | палю | палі |
Орудний | палею | палями |
Місцевий | на/у палі | на/у палях |
Кличний | пале | палі |
паль
ПАЛЬ, і, ж., діал. Паля. Сильна хвиля підхопила човен і кинула його на паль (Коцюб., І, 1955, 393).
На паль садовити (саджати, садити, посадити, збивати, збити і т. ін. ) - те саме, що На палю садовити (саджати, садити, посадити, збивати, збити і т. ін. ) (див. паля). [Р-д:] Не трибунал конгрес, на жаль, І не посадить вас на паль... (Олесь, Вибр., 1958, 429); Стати мов (як і т. ін. ) паль - заклякнути, стати непорушно (від страху, відчаю, здивування і т. ін.). Приведена стала мов паль. Чи страх обезсилив, чи жаль? (Фр., XIII, 1954, 103).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паль | палі |
Родовий | палі | палей |
Давальний | палі | палям |
Знахідний | паль | палі |
Орудний | паллю | палями |
Місцевий | на/у палі | на/у палях |
Кличний | пале | палі |