пантеїзм
ПАНТЕЇЗМ, у, ч. Філософське ідеалістичне вчення, яке ототожнює бога з природою. Старосвітське селянське середовище колоритно втілює в собі постать прадіда Данила [у "Вершниках" Ю. Яновського] з його землеробським пантеїзмом і гайдамацькими піснями (Про багатство л-ри, 1959, 264).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пантеїзм | пантеїзми |
Родовий | пантеїзму | пантеїзмів |
Давальний | пантеїзмові, пантеїзму | пантеїзмам |
Знахідний | пантеїзм | пантеїзми |
Орудний | пантеїзмом | пантеїзмами |
Місцевий | на/у пантеїзмі | на/у пантеїзмах |
Кличний | пантеїзме | пантеїзми |