паралелепіпед
ПАРАЛЕЛЕПІПЕД, а, ч. Шестигранник, гранями якого є паралелограми з попарно паралельними площинами. Три ребра прямокутного паралелепіпеда, що сходяться в одній вершині, називаються його вимірами (Геом., II, 1954, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паралелепіпед | паралелепіпеди |
Родовий | паралелепіпеда | паралелепіпедів |
Давальний | паралелепіпедові, паралелепіпеду | паралелепіпедам |
Знахідний | паралелепіпед | паралелепіпеди |
Орудний | паралелепіпедом | паралелепіпедами |
Місцевий | на/у паралелепіпеді | на/у паралелепіпедах |
Кличний | паралелепіпеде | паралелепіпеди |