патронний
ПАТРОННИЙ, а, е. 1. Прикм. до патрон21. То була засідка стрільця.. Патронні гільзи, снайперська гвинтівка у спеціальній видовбині (Ю. Янов., І, 1958, 335); // Признач. для патронів. На повитих мороком вулицях не припинявся рух: гуркотіли патронні повозки, проскакували кудись верхівці (Гончар, II, 1959, 399); // Який виготовляє патрони. Патронний завод; // Який заряджається патронами. Патронна гармата.
2. До складу якого входить патрон (див. патрон22). Патронний верстат; // Який здійснюється за допомогою такого патрона. Вибір револьверного верстата при патронній роботі, тобто при обробці окремих заготовок, закріплених в патроні, проводять за найбільшим діаметром оброблюваного виробу (Технол. різального інстр., 1959, 122).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | патронний | патронна | патронне | патронні |
Родовий | патронного | патронної | патронного | патронних |
Давальний | патронному | патронній | патронному | патронним |
Знахідний | патронний, патронного | патронну | патронне | патронні, патронних |
Орудний | патронним | патронною | патронним | патронними |
Місцевий | на/у патронному, патроннім | на/у патронній | на/у патронному, патроннім | на/у патронних |