паша
ПАША, і, ж. 1. Трава на пасовищі, що служить кормом для худоби. Мокро ще в полі, нема для худоби ще паші на лузі (Фр., XIII, 1954, 306); Поїде [полковник] собі, а ти вирощуй м'ясо на безводній землі, де навіть зелена паша перестала рости (Чаб., Тече вода.., 1961, 27); // Свіжоскошена трава, призначена для годівлі худоби. [Гаврило:] Треба б худобі паші підкинуть, до млина пшеницю одвезти (Кроп., IV, 1959, 152); Баба взяла в руки налигач, підвела воли до воза, де лежали вчорашні переїди, і пішла до клуні, очевидно, за пашею (Стельмах, І, 1962, 425).
2. Те саме, що пасовище. Хлопці [пастухи] на паші Чи косарі Сіли до каші Серед ріллі (Граб., І, 1959, 72); Все - ліси твої [землі] і паші, Гір підхмарні перевали - Все вмістилось в душі наші, І вони широкі стали (Нагн., Вибр., 1957, 171).
Пускати (пустити, гнати, виганяти, вигнати і т. ін. ) на пашу - пускати пастися (худобу або птицю). Розкинули [стрижії] біля амбарів шатра для дітей, пустили коней на пашу (Гончар, Таврія, 1952, 152); [Карпо:] Одначе мені пора вже волів на пашу гнати! (Кроп., II, 1958, 120); - Катінка, - гукнув піп басом. - Вижени гуси на пашу (Коцюб., І, 1955, 225); Ходити (бути і т. ін. ) на паші - пастися (про худобу). - Уявіть собі - глушина, дикий степ, сонце. Цілі косяки кобил з лошатами ходять на паші (Ю. Янов., II, 1958, 114).
ПАША, і, ч. Почесний титул найвищих військових і цивільних урядовців в Османській імперії, султанській Туреччині, Єгипті і деяких інших мусульманських країнах (зберігся в Йорданії, Лівії та Судані), а також особа, що має цей титул. Цариця звеліла всім пашам привести своїх дочок в садок, щоб син подивився на їх [них] (Н.-Лев., IV, 1956, 18); Графиня, ласкаво посміхаючись, пояснювала: - Цю чашу придбав ще мій покійний прадід у якогось полоненого паші (Донч., III, 1956, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паша | паші |
Родовий | пашу | пашів |
Давальний | паші | пашам |
Знахідний | пашу | пашів |
Орудний | пашею | пашами |
Місцевий | на/у паші | на/у пашах |
Кличний | паше | паші |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | паша | |
Родовий | паші | |
Давальний | паші | |
Знахідний | пашу | |
Орудний | пашею | |
Місцевий | на/у паші | |
Кличний | паше |
пашіти
ПАШІТИ, шить, недок. 1. Виділяти багато жару, тепла, будучи розпеченим, нагрітим, натопленим і т. ін. Здорова піч була вже витоплена й пашіла вогнем (Н.-Лев., ІІ, 1956, 335); Гаряча задуха стоїть у сараях. Пашить над головою розпечена черепиця (Гончар, Таврія, 1952, 151); // безос. Від стін будинку пашіло теплом, мов від розжареної печі (Томч., Готель.., 1960, 158).
2. перен. Бути гарячим, червоним через підвищення температури, хвилювання, збудження (про тіло, обличчя і т. ін.). У неї не тільки лице, шия, руки горіли, - вся вона пашіла, очі так і світили, так і сипали жаром (Мирний, III, 1954, 279); Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцем (Шиян, Баланда, 1957, 18); // безос. Орися нікуди не пішла, а стояла, боса, в одній сорочці, і не зводила очей з Огонькова, від якого так пашіло жаром, що вона відчувала той пал на своєму обличчі (Тют., Вир, 1964, 388).
3. перен. Бути розгарячілим, рум'яним і т. ін. внаслідок якого-небудь сильного почуття або міцного здоров'я, доброго настрою і т. ін. Від співу дівчина зашарілася, обличчя її вже не було таким кам'яним. Навпаки, воно пашіло пристрастю, вогнем (Минко, Ясні зорі, 1951, 7); Темна чорнявка з круглим рум'яним лицем так і пашіла здоров'ям (Март., Тв., 1954, 296); Саїд Алі аж десь надвечір повернувся, весь забрьоханий, забруднений глиною, але й пашів задоволенням (Ле, Міжгір'я, 1953, 21).
4. перен., розм. Видавати, виділяти дуже сильний запах. Від її білосніжного халата, що туго обгортав струнку постать, пашів одеколон (Десняк, II, 1955, 346); // безос. В хаті пашить ще запряжкою, а в миснику шкрябають голодні миші (Ірчан, II, 1958, 69).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пашу | пашимо |
2 особа | пашиш | пашите |
3 особа | пашить | пашать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пашітиму | пашітимемо |
2 особа | пашітимеш | пашітимете |
3 особа | пашітиме | пашітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пашів | пашіли |
Жіночий рід | пашіла | |
Середній рід | пашіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пашімо | |
2 особа | паши | пашіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пашачи | |
Минулий час | пашівши |