пер
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пер | пери |
Родовий | пера | перів |
Давальний | перові, перу | перам |
Знахідний | пера | перів |
Орудний | пером | перами |
Місцевий | на/у пері, перові | на/у перах |
Кличний | пере | пери |
перо
ПЕРО, а, с. (мн. пера, пер). 1. Рогове нашкірне утворення з порожнистим стрижнем і легкими пухнастими відростками з обох боків, яке вкриває більшу частину тіла птахів. Улас осміхнувся та й ухопив, жартуючи, лебедицю за крило й висмикнув одне найбільше перо (Н.-Лев., III, 1956, 291); Укріпившись ногами на стовбурі, дятел спирається на нього твердими хвостовими перами. Вони відрізняються від звичайних тим, що мають міцний пружний стрижень з загостреним на кінці віялом (Зоол., 1957, 119); * Образно. Ішли [Антін з сусідкою] межи стін, грубо зложених з сірого каменя, вишитих блідими перами папороті (Коцюб., II, 1955, 293); * У порівн. Його [Вовкуна] тягло до всякого майстровання [майстрування]; сокира в його руках робилась легкою, як перо, і він махав нею з таким жаром, мов займався найлюбішою забавою (Фр., III, 1950, 47); // збірн. Пір'я, оперення. Гуси. Велика, швидкоростуча, переважно травоїдна птиця, яка дає м'ясо і жир, а також пух та перо (Колг. енц., І, 1956, 312); Наче й годують їх [птахів] добре, а все ж чогось їм бракує в штучних умовах парку, фламінго навіть міняють барву пера, з рожевих стають білими (Гончар, Тронка, 1963, 206).
@ Земля пером див. земля; Не нашого пера пташка хто - хтось не належить до певного товариства, відрізняється від нього. Показалась господиня. Ще була молода і хороша, тілько бліднолика пані. Зараз було видно, що се не нашого пера пташка. Не та в неї хода, не та й постать (П. Куліш, Вибр., 1969, 122); Ні пуху ні пера: а) традиційна формула побажання успіху, удачі на полюванні. Привітання, обійми міцні, Побажання мисливські чудні: Цей - ні пуху! А той - ні пера! (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 131); б) взагалі побажання успіху, звичайно жартівливе (на іспитах і т. ін.). - Понаймалися, кажете, - заговорив Баклагов. . - Що ж... ні пуху вам, ні пера (Гончар, Таврія, 1952, 111).
2. Знаряддя для писання чорнилом, тушшю і т. ін., що має форму зігнутої металевої пластинки із загостреним і розщепленим кінцем. Два місяці мати моя лежала в тяжкій недузі, і за той час чорнило висохло, а пера іржа поїла (Коцюб., III, 1956, 116); Всі навперебій почали диктувати, перебиваючи одне одного, обступивши з усіх боків Олесю, стежачи за кожним рухом пера (Донч., VI, 1957, 47); Перо письменника і перо журналіста відлито з однієї сталі (Літ. Укр., 25.V 1971, 3); // Застругана велика пір'їна гуся, лебедя, ворони і т. ін., що в давнину використовувалась для писання. Перо страшне не в гусака, а вже тоді, як у дяка (Укр.. присл.., 1963, 138).
Виходити (вийти) з-під пера див. виходити; Гусяче перо див. гусячий.
@ Братися (узятися) за перо - починати писати, приступати до писання. Учора хто його знає що й робив, що й за перо не бравсь (Мирний, V, 1955, 323); Опівночі прокинувся [Коркишко] від поганого сну і взявся за перо (Логв., Давні рани, 1961, 16); Вічне перо див. вічний; Закинути перо - перестати писати, покинути письменницьку працю. Нових творів поки що не маю, та й не сподіваюся до зими мати, бо, поставлений в неможливі для літературної праці умови, мушу закинути перо на ціле літо (Коцюб., III, 1956, 120); Належати перу кого - те саме, що Виходити (вийти) з-під пера (див. виходити). Понад півстоліття плідно трудився О. І. Білецький в галузі історії російської, української і зарубіжної літератур.. Його перу належить понад 500 наукових праць (Рад. літ-во, 2, 1963, 152); Ні пером не списати, ні словом не сказати; Не можна словом розказати, ані пером описати, фольк . - хтось не може визначити надзвичайної вроди, краси кого-, чого-небудь. Ні пером не списати, ні словом не сказати тії [тієї] несподіваної краси, якою до вас усміхнулася долина! (Мирний, IV, 1955, 310); Така була краса його [отамана] невиписанна.., що не можна словом розказати, ані пером описати (Вовчок, І, 1955, 358); [Одним] розчерком пера: а) не вникаючи в суть справи, не роздумуючи. У нас [у Чернігові] тепер (від місяця) т. зв. «усиленная охрана».. Можуть скинути з посади одним розчерком пера, скалічити нагайками або шаблями (Коцюб., III, 1956, 284); б) звичайним підписом під якимось наказом, розпорядженням; Спроба (проба) пера - перші, ранні твори письменника. У Ваші руки попалися перші мої роботи, спроба пера (Коцюб., III, 1956, 195); Писати Агатангел Кримський почав ще в гімназії. З-під його пера з'являються вірші, оповідання, переклади. Та це були лише проби пера (Вітч., 1, 1961, 164).
3. тільки одн., перен. Уживається як символ письменницького хисту або літературної діяльності кого-небудь. Глибоким зором і пером тонким Він [М. Коцюбинський] слугував народові своєму (М. Рильський, II, 1960, 89); Радянські письменники завжди служили своїм пером радянському народу, більшовицькій партії (Скл., Орл. крила, 1948, 9); Питання доробки твору - завжди компетенція автора, незалежно від того, чи сам він знайшов кращий варіант, чи йому підказали його товариші по перу (Кундзич, Діези.., 1956, 137); // Творча індивідуальність письменника, особливості авторського стилю. Я такий прихильник Вашого [Л. Мартовича] таланту, так люблю перо Ваше, що вже бодай для того варто щось мені надіслати (Коцюб., III, 1956, 241).
4. розм. Плавець риби або водяної тварини. Піднялась висока хвиля, неначе іскрами розсипалась перед братами, та й викинула їм з кит-риби перо (Стор., І, 1957, 68); Посипались з матні на берег.., заблищали морські півні з червоними перами (Н.-Лев., II, 1956, 228).
5. розм. Зелений пагін цибулі або часнику. Чи догадаються тільки насмажити на вечерю молодих печеричок, так, як він любить: ціленькі облити сметаною добре і оживити зеленим пером цибульки... (Коцюб., ІІ, 1955, 395); Перо цибулі і зелень кропиви згодовують молоднякові і дорослим індикам, підмішуючи їх у вологі кормові суміші (Хлібороб Укр., 9, 1964, 22).
6. спец. Лопать деяких інструментів, пристосувань і т. ін. Нарізні частини мітчика, обмежені канавками, називаються різальними перами (Слюс. справа, 1957, 217); Перо керма важить три з половиною тонни (Роб. газ., 21.ІІ 1964, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | перо | пера |
Родовий | пера | пер |
Давальний | перу | перам |
Знахідний | перо | пера |
Орудний | пером | перами |
Місцевий | на/у пері | на/у перах |
Кличний | перо | пера |
перти
ПЕРТИ, пру, преш, недок., фам. 1. неперех. Іти, їхати далеко, на велику відстань. [Xристина:] А звідки ти, хлопчику? [Хлопчик:] Я з Головчинців. [Xристина:] Бідне - такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); Зараз бригада прибула сюди, на останній штурм. Цілу добу перли на повному газі, щоб встигнути... (Гончар, III, 1959, 406).
2. неперех. Іти, пересуватися, тікати швидко, навально і т. ін., незважаючи ні на які перешкоди; намагатися проникнути кудись без дозволу. Багачі вже далеко. Врісши в сідла, пруть, не розбираючи, чи є хто на дорозі, чи нема (Хотк., ІІ, 1966, 41); - Кажуть, без дозволу невільно, куди ж преш? (Ле, Хмельницький, І, 1957, 91); // Пересуватися або насуватися великою масою. Між рядняних наметів і яток пруть валом люди, коні і поліцейські (Коцюб., II, 1955, 237); - Пре, так пре [фашист], що й зупинити годі (Тют., Вир, 1964, 336); // перен. Намагаючись досягти чого-небудь, діяти напролом. - Моя вдача така, що як уже в що вдамся, то зажмурю очі, зціплю зуби і пру та й пру, доки сили стає! (Фр., III, 1950, 20).
@ Перти на рожен; Перти проти рожна див. рожен.
3. перех. Нести на собі що-небудь важке, громіздке, велике або когось великого, важкого. - І охота ж вам було ото наряди в клунках перти, - дивувався Нестір (Гончар, І, 1959, 40); Знов Марфа, вибиваючись із сил, перла в'язку осоки (Ле, Вибр., 1939, 95); // Рухати що-небудь, штовхаючи або тягнучи. Одно - творити язиком, а друге - перти плуга (Укр.. присл.., 1955, 186); Де взялися й санчата. Витягли дяка з шинку надвір, запрягли; насідало молодиць повнісінькі санчата, ще й зверху, дяк аж угинається та самотужки пре (Мирний, І, 1949, 300); // Штовхаючи, примушувати кого-небудь вийти звідкись або зайти куди-небудь; силоміць відправляти кого-небудь кудись. Чорти перелякались, та врозтіч.., а я, мов помелом, їх мету та все далі у пекло пру та пру (Стор., І, 1957, 357); // Силою примушувати ворога відступати, йти геть, залишати що-небудь. - Наші війська розгромили фашистів під Москвою і пруть їх далі. Вся земля горить під їх ногами (Тют., Вир, 1964, 529); // до чого, перен., рідко. Спонукати до чого-небудь, штовхати на щось (перев. погане). Поганий економічний порядок невдержимою силою пре нашого мужика - особливо біднішого - до п'янства (Фр., XVI, 1955, 68); Іван застогнав усією душею. Все рвалося у ньому. Все перло його на дуже непевне діло (Круш., Буденний хліб.., 1960, 223).
4. неперех. Виходити, вибиватися, виступати назовні. Високий, тонкий [Тимко], з-під картуза чорні кучері пруть, очі гарячі.. дивляться спідлоба (Тют., Вир, 1964, 6); // Буйно рости. - Тут, бачите, чорний пар, - і всяка тобі лобода та щириця як з води пре... (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 103); // перен. Дуже сильно, виразно виявлятися. Одвертість з нього аж пре (Коцюб., II, 1955, 242); [2-й син:] З його сила так і пре (Олесь, Вибр., 1958, 466); Павлюк без вагання доводить, що від Радивона пре дрібновласницька стихія, і що це людина непочесної вдачі (Горд., Дівчина.., 1954, 81); // чим, безос. Доноситися, чутися; тхнути, відгонити (про неприємний, сильний запах). Від нього так і перло карболкою і оцтовим смородом кінського поту (Тют., Вир, 1964, 523).
@ З душі пре (перло) - хтось відчуває неприязнь, огиду до кого-, чого-небудь. Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре (Укр.. присл.., 1955, 113); - Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 475); Перти тумана [в очі] кому - те саме, що Напускати туману (див. туман). - Ну, не пріть же мені тумана в очі, а говоріть по правді, - сказав Густав (Фр., III, 1950, 389); Пре [перло] дух з кого - стає важко дихати, перехоплює подих комусь. - Цу-цу.. . - сказав іще Рябкові тут Явтух, - Цу-цу... задихавшись, мов з його перло дух (Г.-Арт., Байки.., 1958, 54).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пру | премо |
2 особа | преш | прете |
3 особа | пре | пруть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пертиму | пертимемо |
2 особа | пертимеш | пертимете |
3 особа | пертиме | пертимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пер | перли |
Жіночий рід | перла | |
Середній рід | перло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | прімо | |
2 особа | при | пріть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | пручи | |
Минулий час | перши |