перегоряти
ПЕРЕГОРЯТИ, яє і рідко ПЕРЕГОРАТИ, ає, недок., ПЕРЕГОРІТИ, рить, док. 1. Закінчувати, переставати горіти. Я помітив, що ліс у тому місці, звідки починалася пожежа, вже перегорів (Збан., Крил. гонець, 1953, 19); // Згоряти до кінця, повністю. Вивалили з казана його [Грицькове] обгоріле тіло.. Хто зна, що завтра другому не прийдеться.. віддати частину і свого жиру на прибуток хазяїнові? А там воно [тіло загиблого] піде на світло і вдруге перегорить уже в свічці (Мирний, І, 1954, 49); // перен. Проходити марно, не лишивши сліду (звичайно про нещасливе життя). Микола.. тихо промовив, махнувши рукою: - Все померло, й сліду не зосталось. Марно перегоріло й перетліло моє життя (Н.-Лев., II, 1956, 257).
2. перен. Бурхливо виявившись, зникати, проходити (про почуття, переживання і т. ін.). Відколи вже все те перегоріло, перетліло, а й досі, як інше згадаєш, то за плечима й морозом, і вогнем всипне (Вовчок, VI, 1956, 304); // Заспокоюватися, втамувавши свої почуття, бажання і т. ін. (про людину). [Мархва:] Молода, каже, як молода: ще не осілася, не перегоріла, часто її гріх путає (Мирний, V, 1955, 66); Усе в собі тамує [Іван], а вже коли перегорить, відстоїться, тоді, може, колись і розкаже (Кучер, Трудна любов, 1960, 227).
@ Серце (на серці, всередині) перегоріло у кого і без додатка - хтось заспокоївся після тривалих страждань, переживань. Що ж, воно [серце] й перегоріло І, як злото, чисте стало, Так зате його навіки Вкрило чорне запинало... (Щог., Поезії, 1958, 163); - А що, свате Герасиме, чи перегоріло вже на серці?.. (Л. Янов., І, 1959, 356); Видно було, що в Івана Пісні вже все перегоріло всередині - ані серця, ані мозку, ані крові там не лишилось (Збан., Єдина, 1959, 217).
3. Підгоряючи, згоряючи, псуватися. Коли в сплав криці попадає чужорідний матеріал - він перегоряє, не витримує гарту (Еллан, II, 1958, 141); [Гапка:] Ох, курча в печі перегорить; піти відсунути (Сам., II, 1958, 115).
4. Псуватися від надмірного нагрівання, довгого горіння. Коли у відпаяній трубці перегорить катод або розплавиться анод, то такою трубкою вже не можна користуватися (Рентгеногр. мет., 1959, 16); // Ламатися, переламуватися в місці надмірного нагрівання. Пекли кислиці вони на прутиках у жару. А Петьчин прутик перегорів, і кислиця десь у жару загубилася (Головко, І, 1957, 248); * У порівн. Оружжя козацьке пощербилося рублячи - отже й задзвеніло востатнє [востаннє] й розпалося, як перегоріло (Вовчок, І, 1955, 334).
5. перен. Псуватися, ставати неїстівним (про материнське молоко). В Галинки перегоряло материнське молоко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегоряю | перегоряємо |
2 особа | перегоряєш | перегоряєте |
3 особа | перегоряє | перегоряють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегорятиму | перегорятимемо |
2 особа | перегорятимеш | перегорятимете |
3 особа | перегорятиме | перегорятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перегоряв | перегоряли |
Жіночий рід | перегоряла | |
Середній рід | перегоряло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перегоряймо | |
2 особа | перегоряй | перегоряйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | перегоряючи | |
Минулий час | перегорявши |