передвік
ПЕРЕДВІК, у і заст. а, ч., книжн. Давні, незапам'ятні часи. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. так з передвіка було і так воно буде довіку (Л. Укр., І, 1951, 189); // у знач. присл. з передвіків. Здавна; ніколи. Звідки ж тут у дідька млин може си взєти [взятися]? Тут же його з передвіків не було (Хотк., II, 1966, 246).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | передвік | передвіки |
Родовий | передвіку | передвіків |
Давальний | передвікові, передвіку | передвікам |
Знахідний | передвік | передвіки |
Орудний | передвіком | передвіками |
Місцевий | на/у передвіку | на/у передвіках |
Кличний | передвіку | передвіки |