передостанній
ПЕРЕДОСТАННІЙ, я, є. Який передує останньому. Дуже прохаю Вас, щоб Ви сказали.. про моє бажання читати останню або передостанню коректу (Коцюб., III, 1956, 383); Вже за три станції до міста він не відходив від вікна. Ось поїзд минає передостанню станцію (Багмут, Щасл. день.., 1951, 118); Присутні одностайно прийняли нові підвищені зобов'язання на передостанній рік семирічки (Веч. Київ, 6.ІІ 1964, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | передостанній | передостання | передостаннє | передостанні |
Родовий | передостаннього | передостанньої | передостаннього | передостанніх |
Давальний | передостанньому | передостанній | передостанньому | передостаннім |
Знахідний | передостанній, передостаннього | передостанню | передостаннє | передостанні, передостанніх |
Орудний | передостаннім | передостанньою | передостаннім | передостанніми |
Місцевий | на/у передостанньому, передостаннім | на/у передостанній | на/у передостанньому, передостаннім | на/у передостанніх |