переживатися
ПЕРЕЖИВАТИСЯ, ається, недок., ПЕРЕЖИТИСЯ, иветься, док. 1. Бути змістом чиїх-небудь переживань, почуттів, думок. Так багато пережилося вражінь за сей короткий час,.. що боюся торкатися їх, бо в листі всього не спишеш (Коцюб., III, 1956, 358); - Небагато прожилося, а багато пережилося. Чи та я Маруся, що так ще недавно бігала садом, ганяючися за Оришкою?.. (Хотк., II, 1966, 206).
2. діал. Відходити в минуле. - Все, що живе, - переживається. Пережилися й твої молодечі думи про свободу (Фр., VI, 1951, 50); Я немов пережилася. Ох, як пусто, нудно, як глупо! (Коб., І, 1956, 201).
3. тільки недок. Пас. до переживати. Щастя пізнається лише двома, а переживається воно окремо кожною істотою... (Досв., Вибр., 1959, 23); Повернення товариша з госпіталю щоразу переживалося ротою як радісне свято (Гончар, III, 1959, 214).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переживаюся | переживаємося |
2 особа | переживаєшся | переживаєтеся |
3 особа | переживається | переживаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переживатимуся | переживатимемося |
2 особа | переживатимешся | переживатиметеся |
3 особа | переживатиметься | переживатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | переживався | переживалися |
Жіночий рід | переживалася | |
Середній рід | переживалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | переживаймося | |
2 особа | переживайся | переживайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | переживаючись | |
Минулий час | переживавшись |