переконаність
ПЕРЕКОНАНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. переконатися 1. Він говорив спокійно і впевнено. В усьому - в рухах, у тоні, в словах була ця переконаність у справедливості своїх думок (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 401); Може, й заміж не вийшла [мати] через нього, бо має вона переконаність таку, що ніхто, навіть найкращий вітчим, не замінив би синові рідного батька (Гончар, Тронка, 1963, 101).
2. Властивість за знач. переконаний 2. Первинна партійна організація.. виховує комуністів в дусі відданості справі партії, ідейної переконаності, комуністичної моралі (Статут КПРС, 1961, 23); Своєю цілеспрямованістю, нездоланною волею, глибокою переконаністю Володимир Ілліч оволодівав розумом і серцем слухачів (Ком. Укр., 7, 1963, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | переконаність | переконаності |
Родовий | переконаності, переконаности | переконаностей |
Давальний | переконаності | переконаностям |
Знахідний | переконаність | переконаності |
Орудний | переконаністю | переконаностями |
Місцевий | на/у переконаності | на/у переконаностях |
Кличний | переконаносте | переконаності |