переламаний
ПЕРЕЛАМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переламати2. * Образно. Бабуся стояла, спершись на ціпок (така зігнута, зовсім переламана надвоє бабуся) (Донч., III, 1956, 33); Він побачив, як.. над нею вінцем сяяло переламане лісом надвечірнє сонце (Стельмах, II, 1962, 303); * У порівн. Відчиняю вже до канцелярії в адвоката двері поволі. Скриплять, як переламана суха гілляка в бурю (Март., Тв., 1954, 204); // переламано, безос. присудк. сл. [Мати:] У тебе синяки під очима! [Гаврило:] Під очима то ще нічого, а либонь і ребер скількохсь переламано (Кроп., IV, 1959, 153).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | переламаний | переламана | переламане | переламані |
Родовий | переламаного | переламаної | переламаного | переламаних |
Давальний | переламаному | переламаній | переламаному | переламаним |
Знахідний | переламаний, переламаного | переламану | переламане | переламані, переламаних |
Орудний | переламаним | переламаною | переламаним | переламаними |
Місцевий | на/у переламаному, переламанім | на/у переламаній | на/у переламаному, переламанім | на/у переламаних |